Куди йдуть податки легальних онлайн-казино України

Легалізація грального бізнесу в Україні з 2020 року тримається на одному фіскальному аргументі: тіньовий оператор виводить оборот за кордон, ліцензований платить у бюджет. У 2025 році галузь, за зведеними даними Асоціації українських операторів грального бізнесу, перерахувала 17,4 млрд грн податків. Окремо від ліцензій за січень–жовтень 2025 року до бюджету надійшло 1,31 млрд грн — план на рік уряд уже перевищив. Це не цільовий фонд «на дрони». Це надходження загального фонду, з якого держава закриває видатки, які іноземна бюджетна допомога фінансувати не може.

З чого складається платіж оператора

Окремого податку «з казино в армію» у Податковому кодексі немає. Ліцензований організатор платить кілька різних платежів:

щорічну плату за ліцензію на онлайн-казино — близько 7,8 млн грн;
податок на дохід від азартних ігор — 18% від доходу організатора за вирахуванням виплачених виграшів (для залів ігрових автоматів ставка 10%);
податок на прибуток підприємств — 18%;
ПДФО 18% і військовий збір 5% із виграшів гравців: легальний оператор утримує їх як податковий агент під час виплати;
ПДФО і військовий збір із офіційних зарплат програмістів, підтримки, юристів, аналітиків і маркетологів.

За січень–травень 2025 року голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев оцінив надходження від галузі у 8,97 млрд грн: 5,97 млрд — податок на прибуток, 2,15 млрд — ПДФО з виграшів, 653 млн — військовий збір, 103 млн — ПДФО із зарплат, 95 млн — ПДВ. За підсумками всього 2025 року асоціація операторів розклала 17,4 млрд так: близько 11,2 млрд податку на прибуток, 4,1 млрд ПДФО і 1,2 млрд військового збору. Регулятора КРАІЛ з 1 квітня 2025 року замінило агентство ПлейСіті при Мінцифри.

Чому ці гроші критичні саме для оборони

Макрофінансова допомога ЄС, програми МВФ і більшість бюджетної підтримки партнерів мають обмеження: ними не можна платити грошове забезпечення, купувати зброю чи боєприпаси. Сектор безпеки і оборони закривається внутрішніми доходами загального фонду. Військовий збір із виграшів і зарплат іде до державного бюджету і за задумом збору призначений на потреби оборони. Податок на прибуток операторів туди ж, у загальний фонд, звідки фінансують грошове забезпечення, пальне, зв’язок, техніку і медицину війська. Прямого рядка «ліцензія казино — закупівля безпілотника» у законі про бюджет немає. Зв’язок інший: кожна гривня власних доходів зменшує діру, яку інакше довелося б закривати скороченням видатків або новими боргами. Саме тому платежі легальних онлайн-казино України потрапляють у той самий котел, з якого йдуть виплати військовослужбовцям, закупівля дронів, засобів РЕБ, тепловізорів, пального і оснащення польових шпиталів. Нелегальний майданчик у цей котел не платить.

Медицина і соціальні видатки загального фонду

Після оборони загальний фонд тримає пенсії, допомогу переселенцям, субвенції на медицину і програму «Доступні ліки». Частка гемблінгу в цих програмах невелика на тлі ПДВ і ПДФО всієї економіки, але вона рахується в тих самих надходженнях. Обладнання для лікарень — томографи, апарати ШВЛ, операційні столи, реабілітаційна техніка — купується з бюджетних програм МОЗ і місцевих бюджетів, а не з окремого «грального» рахунку. Навантаження на заклади, які приймають поранених, від цього механізму не змінюється: їм потрібен загальний ресурс, і податки операторів є його частиною.

Що залишається в громадах

ПДФО із зарплат працівників компаній — єдиний по-справжньому місцевий потік. У 2025 році ПДФО дав місцевим бюджетам 300,3 млрд грн і лишився їхнім головним власним доходом. Податок із зарплати співробітника оператора зараховується до бюджету громади за місцем реєстрації або роботи, а не осідає цілком у Києві. Військовий ПДФО з грошового забезпечення з 2023–2024 років, навпаки, спрямований до державного бюджету — це інший потік, його з казино плутати не варто. Громада витрачає свій ПДФО сама: укриття в школах і лікарнях, ремонт житла, водогонів і котелень після обстрілів, громадський транспорт, генератори для критичної інфраструктури. Для міста це не «відсоток від казино», а звичайний податок із білої зарплати. Чим більше посади виведені з конвертів, тим стабільніший цей рядок.

Спорт, культура і реєстр обмежень

Ліцензійні платежі теж ідуть у доходи бюджету, а не в окремий фонд стадіонів. Підтримка дитячо-юнацьких спортшкіл, поїздок збірних, культурних програм і кінематографа фінансується загальними видатками, які планують уже з урахуванням усіх доходів, включно з платою за ліцензії. Окреме цільове використання — контроль ринку. ПлейСіті веде реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор: людина або родина може подати заяву на самообмеження строком від шести місяців до трьох років. Станом на квітень 2026 року в реєстрі було понад 16 тисяч осіб. З ліцензійних і бюджетних коштів також тримають блокування неліцензованих сайтів і канали допомоги при ігровій залежності.

Чим тіньовий майданчик відрізняється для бюджету

Неліцензований сайт не платить ні ліцензію, ні податок на дохід організатора, ні ПДФО з виграшу як агент. Оборот іде через сірі платіжні схеми або криптовалюту на іноземні рахунки. Асоціація операторів оцінює втрати бюджету від такого сегмента у 17–19 млрд грн на рік — співмірно з тим, що вже платить білий ринок. Різниця для гравця практична: у ліцензованого оператора виграш приходить уже після утримання 18% ПДФО і 5% військового збору, виплата проходить через фіскалізовані канали, а спір можна нести регулятору. У тіньового майданчика цих зобов’язань немає. Податки галузі у 2025 році — 17,4 млрд грн плюс понад 1,3 млрд ліцензійних платежів за десять місяців — не окрема програма відбудови. Це частка власних доходів, з яких Україна платить те, що партнери фінансувати не мають права: грошове забезпечення, зброю і поточні потреби війська, а на місцях — ПДФО із зарплат, з якого громади лагодять укриття і мережі.